###В’ячеслав Грозний: Давайте я складатиму календар ###
Інтерв'ю з В'ячеславом Грозним UA–Футбол планував провести в кінці 2014-го року. Але тоді з наставником "Говерли" домовитися не вдалось, оскільки ужгородці перебували в стані невизначеності і просто хотіли швидше піти у відпустку, забувши про усі труднощі свого спортивного життя.
В новому році – новий настрій і нові емоції. "Говерла" провела збори в Туреччині і на тижні повернулася до рідних країв. Тепер вже В'ячеслав Грозний люб'язно погодився поговорити, хоча зазначив, що багато часу немає. Призначивши зустріч, В'ячеслав Вікторович через організаційні питання трохи затримався. Але попередив: "буду трохи пізніше, але приділю вам більше часу, ніж думав спочатку".
Так і вийшло. Говорили довго і про різне. Грозний дав журналістам повний карт-бланш. Мовляв, питайте що хочете, скільки хочете і кого хочете. Настрій наставника зрозуміти було важко. З одного боку, В'ячеслав Вікторович дякував керівництву "Говерли" за те, що в Закарпатті взагалі є команда елітного рівня. З іншого боку, Грозний кілька разів загострив увагу журналістів на тому, що "Говерла" знаходиться в дуже плачевному фінансовому стані. Працювати, мовляв, немає з чим. Можливо, саме такий стан справ в ужгородському клубі посприяв тому, що дана розмова з кореспондентами UA–Футбол стала наче криком душі В'ячеслава Вікторовича.
- В'ячеславе Вікторовичу, розкажіть про збори, що закінчилися. Що хотіли побачити від гравців і чи вдалося досягти всього, що запланували?
- В першу чергу, я вдячний керівництву клубу за те, що воно в досить непростій ситуації дало можливість команді готуватися в Туреччині. В Ужгороді ми б так не підготувалися. Треба бути чесними: тут немає можливостей для підготовки. В нас немає сучасної навчально-тренувальної бази, яка є в багатьох інших команд. Ми б не змогли тут зіграти спаринги. Тому вдячний, що в такій непростій ситуації, повторюсь, нам дали можливість пройти збори.
Чи задоволений я якістю підготовки гравців? Я задоволений умовами, які були створені для нас. Але питання в іншому. Я розраховував, що 15-й тур почнеться 14-15-16-го березня. Це особисто мій проект календаря, який я озвучував неодноразово, починаючи з листопада місяця. Я говорив про те, що не можна складати календар на весняну частину чемпіонату раніше 16-го грудня. Чому? Тому що 16-го грудня було жеребкування єврокубків і ми не могли знати, в які ігрові дні Ліги чемпіонів гратиме донецький "Шахтар". І тільки тоді, коли ми цю інформацію отримали, ми могли складати календар на лютий-березень. Навіть не на квітень. Тому що на квітень потрібно складати календар після 20-го березня, коли наші команди виступлять в Лізі Європи.
На 19-го березня заплановані матчі-відповіді 1/8-ї фіналу ЛЄ. Я надіюся, що і "Дніпро", і "Динамо" пройдуть далі і гратимуть в 1/8-й. А 20-го березня тоді ми зможемо скласти календар на квітень місяць і, можливо, на травень.
На превеликий жаль, мене ніхто не почув. Відразу після грудневого жеребкування я склав календар з урахуванням інтересів національної збірної України, наших представників у єврокубках, команд, задіяних в Кубку України. В моїй версії календаря в зв'язку з тим, що 27-го березня Україна грає дуже відповідальний матч проти збірної Іспанії, була передбачена можливість для збірників з 20-го числа готуватися саме в складі збірної. І при цьому в чемпіонаті України можна було не знімати тур. Яким чином? "Шахтар" і "Зоря" зіграли б 19-го березня, а матчі "Дніпра" та "Динамо" – тільки цих двох команд, - у зв'язку з тим, що ці колективи гратимуть (надіємось) в 1/8-й фіналу Ліги Європи, перенести на квітень. В такому випадку Михайло Фоменко отримав би гравців 20-го березня і мав би тиждень на підготовку. В першу чергу потрібно працювати в інтересах національної збірної України. Потім – на інтереси тих клубів, хто грає в єврокубках. Потім – в інтересах тих, хто продовжує боротьбу в Кубку України, а потім вже – в інтересах всіх інших.
Ми знаємо, що Кубок України зараз, у зв'язку зі зменшенням кількості команд в чемпіонаті України (надіюся, тимчасовим зменшенням), проводиться в два матчі. Тож ми пропонували, спочатку зіграти обидва поєдинки 1/4-ї фіналу Кубка, а вже потім грати 15-й, 16-й тури УПЛ. Це логічно. Але мене ніхто не почув. Я декілька днів перебував в Прем'єр – Лізі, але, нажаль, не вдалося поспілкуватися з керівництвом цієї організації. Але залишив відповідні папери, розповів свою пропозицію ЗМІ.
На мій погляд, нинішній календар – штучний і кабінетний. Він не враховує інтересів збірної, єврокубкових представників.
Прем'єр–Ліга зробила помилку з цим календарем. Прем'єр-Ліга – це чиновники, які мають обслуговувати 14-ть клубів. Не ми їх маємо обслуговувати, а вони нас. Якщо ж цього немає, то тоді питання: для чого Прем'єр-Ліга? Чому ми маємо приїжджати сюди і тренуватися там, де не можна тренуватися через відсутність умов? Чому шість клубів, котрі ніде, крім чемпіонату України, не задіяні, мають грати 28-го лютого, 1-го березня, якщо старт можна було змістити на два тижні? Ми б тоді провели ще один збір в Туреччині і нормально б підготувалися. Невже немає логіки? Ні одна людина з Прем'єр-Ліги не відповіла.
Я розумію, всі чекають 6-те березня і вибори Президента ФФУ. Але це неправильно. Потрібно працювати на футбол негайно. Якщо чиновникам так важко зробити нормальний календар, то давайте його робитиму я. В цьому немає проблеми. Я, взагалі, вважаю, що повинні зібратися 14 головних тренерів команд і вони мають обрати оптимальний для всіх варіант. І ці збори потрібно транслювати в прямому ефірі. Потрібно все робити в інтересах українського футболу.
Ми повинні допомагати як збірній, так і нашим представникам у єврокубках. "Динамо", "Дніпро" і "Шахтар" не повинні грати через два дні на третій. Вони повинні мати достатньо часу на відпочинок і підготовку до міжнародних матчів. До речі, я впевнений, що всі три команди пройдуть своїх суперників на першій стадії плей-офф євротурнірів.
Хтось каже, подивіться на Англію. Та не потрібно нам дивитися на Англію. У них свої проблеми, свій чемпіонат. Я проти такого явища як Boxing Day. При сучасній методиці відновлення і при тих навантаженнях, які йдуть на футболістів, потрібно мати від 48-ми до 72-х годин на відновлення – це мінімум. Для чого нам в травні закінчувати чемпіонат? Я розумію, хтось з чиновників планує собі на літо відпустку, але нас це не цікавить. Давайте ми будемо грати нормально, з нормальним календарем. Але ж ні...- В нас навіть діалогу немає.
Зараз говоритимуть, що Грозний проти Прем'єр – Ліги. Та ні, не проти. Але я кажу про те, що ми всі, всі без винятку, повинні працювати на український футбол. Ну якщо вже Прем'єр – Ліга поспішно прийняла цей календар, помилилася з ним, то хай скажуть це громадськості, пояснять. Дейл Карнегі говорив: "не приймайте рішення, не зібравши усіх фактів". Прем'єр – Ліга не зібрала і не проаналізувала факти. Я впевнений, що багато хто з цієї організації розуміє, що цей календар – то помилка. Але ніхто не говорять, всі мовчать, чекають виборів президента ФФУ. Якщо ПЛ і далі так працюватиме, то я не бачу в ній сенсу.
Нам потрібно повернутися до формату 16-ти команд. Хтось каже, що немає для цього ресурсів і можливостей. Але як це немає? Є клуби, які мають амбіції, бази, можливості. Цього сезону ніхто не повинен покидати Прем'єр – Лігу, а з Першої ліги, натомість, автоматично мають піднятися дві команди. Буде 16 учасників. А то зараз ми втрачаємо футбол. Немає футболу на Рівненщині, Житомирщині, Вінниччині, в інших областях. Чому б нам не зробити програму розвитку і реанімації футболу в тих регіонах, де він раніше був, а тепер помер? Раніше ми мали багато класних гравців, в тому числі і на Закарпатті.
Якби Нестор Шуфрич не фінансував "Говерлу", то ні однієї професійної команди тут би не було. А край хороший, благодатний. Всі кажуть: раніше тут було багато гарних гравців. В тому то й суть, що було. А де вони зараз? Молоді гравці не бачать тут перспектив. Вони не бачать основ для того, що тут може бути сучасна база, нормальні умови для росту. А тимчасово тут ніхто не хоче бути. Люди хочуть переходити до великих клубів, де є умови для зростання.
Я б хотів, щоб в Закарпатті була така база підготовки як у Дебрецені. Ми туди часто їздимо, дивимося. Невже це не можна зробити? Можна, але потрібно об'єднатися і робити це всім разом.
Я розумію, що зараз, під час тих подій, що робляться в країні, говорити про футбол важко. Але подивіться на Ізраїль. Ця країна в таких умовах живе дуже довгий час і при цьому розвиває футбол. І не тільки футбол. Це життя. Життя таке, що не можна змінити кардинально все в один момент. Але ж потрібно хоча б пробувати щось змінювати. Ми, тренери, не заберемо з собою цю базу. Вона залишиться для закарпатського футболу і після мене, і після моїх наступників.
Потрібно готувати дитячих тренерів, відсилати їх на стажування закордон, показувати, як працюють люди в Нідерландах, Німеччині. Це інвестиції, які з часом призведуть до того, що за "Говерлу" гратимуть місцеві вихованці. Такий шлях я бачу перспективним. А зараз серед молодих гравців немає таких, хто б міг грати за "Говерлу" на найвищому рівні.
В "Говерли" навіть немає штучного поля, при тому, що такі є в деяких приватних санаторіях. А де нам тренуватися? Зараз працюємо на бігових доріжках. Тому я й не хотів приїжджати сюди. Бо там, у Туреччині, є де тренуватися і працювати. А в Ужгороді немає. І як нам готуватися? Просто бігати? Ми ж не легкоатлети, ми футболісти, нам потрібно працювати з м'ячем. Потрібен сучасний манеж, де можна працювати при будь-якій погоді і в будь-яку пору року.
Ось про це треба говорити. Я розумію вболівальників, їх цікавить в першу чергу хто прийшов – хто пішов. Але це не найважливіше. А найважливіше те, чи є у "Говерли" майбутнє, чи відбудовуватиметься інфраструктура, чи будуватимуться дитячі майданчики, чи готуватимуться дитячі тренери топ-рівня. Чому у Запоріжжі, Львові готують, а в нас ні? Гравці запорізької школи грають по всій Україні (в "Динамо", "Дніпрі", "Шахтарі"). А де наші? Василь Кобін був у "Шахтарі". Але грав і був – це різні речі. Добре, що хоч за "Металіст" зараз грає. Чурко грав за "Іллічівець", а зараз травмований. І все, більше немає нікого. В Запоріжжі, до прикладу, ми бачимо, що є база, є центри, академії, школи, вкладаються гроші і виростають гравці високої якості. Ми до цього ще не доросли.
А кількість вболівальників? Люди не ходять на футбол. Я вдячний тим, хто приходить, низький уклін їм, але їх дуже мало. А на Закарпатті ж тільки одна професійна команда. Ми приводимо сюди і "Шахтар", і "Динамо", і "Дніпро", а люди все рівно не йдуть (хіба що тільки щоб на ці топ-команди подивитися). Хіба складно раз у два тижні прийти підтримати команду, яку ви любите? Ви не на Грозного йдете, а на "Говерлу", яка захищає честь закарпатського футболу. Нам не приємно, коли порожні трибуни.
- Розкажіть про втрати та придбання "Говерли"
- Лучан Бурдужан підписав контракт з одним із клубів ОАЕ. Руслан Степанюк хоче мати постійну ігрову практику і хоче грати на тій позиції, де я більше використовую Максима Шацьких. Це нормальна ситуація. Руслан вирішив перейти до "Олександрії". Пішов він не в оренду, а на повноцінний контракт, але я не виключаю, що ми ще разом попрацюємо. Владислав Павленко теж був незадоволений тим, що не мав постійної ігрової практики. Тому він шукає собі варіанти для продовження кар'єри.
Закінчився термін оренди у Максима Коваля. Він заявлений за київське "Динамо" у Лізі Європи. Думаю, він киянам допоможе. Максим – талановитий хлопець і я бажаю йому, щоб він найкраще себе реалізував. Коваль багато допомагав нам, я йому вдячний. Зараз у нас одужав Надь і ми маємо трьох воротарів.
Спільними зусиллями нам вдалося вмовити Сержа Акакпо залишитися до кінця сезону. В принципі, вдалось це зробити через те, що у самого тоголезця було бажання залишитися. В цілому ж, більшість гравців, котрих ви бачили минулого сезону, залишилися. Прилетів також М'-якушко. Він залишиться у нас до кінця чемпіонату. Він добре проявив себе на зборах "Динамо", але ми попросили киян, щоб вони залишили у нас Сергія до кінця чемпіонату. Ми так само просили свого часу і за Буяльського, але у керівництва "Динамо" свої плани. Я їх розумію. І я вдячний і "Динамо", і "Шахтарю", що вони дають нам молодих гравців.
Ми хотіли взяти Давида Таргамадзе, але він, швидше за все, перейде в інший клуб. На превеликий жаль, бо це гравець нашого стилю. Хочемо взяти у "Шахтаря" Безбородько Дениса, ще ряд гравців. Але поки що вони дали нам тільки Гришина. 1994-го року народження, талановитий хлопчина.
В основному з молодими працюємо, беремо на збори футболістів 95-го, 96-го року народження. Київське "Динамо" дало нам двох хлопчин – Артема Бесєдіна і Євгена Чумака. Вони себе дуже добре проявили, але у нас була домовленість з киянами, що відразу після збору ми віддаємо їх "динамівцям". Вони працюватимуть з "Динамо", але я сказав, що ці футболісти нам сподобалися і не виключаю, що влітку вони будуть у нас.
Лоренцо Шіміч із "Хайдука" теж з нами. Цей гравець потрапляв навіть в шорт-лист лондонського "Челсі". 1996-го року народження, центральний захисник. Його агент Івіца Піріч, який водночас є агентом і Тараса Качараби, порахував, що Шімічу ще зарано у великий клуб і є сенс пройти через український чемпіонат, через руки нашого штабу. Задатки у хорвата є, з ним потрібно працювати. Якби він відразу міг грати у стартовому складі "Челсі", то нам би його не давали. Але майбутнє у Шіміча, на мій погляд, велике.
У нас Віталій Федорів, який був в пермському "Амкарі". Він провів з "Говерлою" два збори і ми хочемо, щоб він залишився. У нас Ігор Коротецький, який раніше виступав за запорізький "Металург". І його також ми б хотіли залишити. В'ячеслав Акімов – талановитий хлопець – тренується з нами, але контракт ще не підписаний. Але ми хочемо з ним працювати.
Сергій Люлька уже підписав попередній контракт з празькою "Спартою", але в останній момент чехи не зійшлись з одним із клубів Бундесліги в питанні трансферу свого правого захисника. Тому Сергій, що логічно, не захотів переходити до "Спарти" і сидіти там на заміні, а повернувся до нас.
Ще ми взяли молодого Лухтанова. Це центральний захисник, який раніше вже був у нас на перегляді. Ми на нього розраховуємо. Продовжили оренду з Ягодінскісом. Далі виступатиме за "Говерлу" Каверін.
- Попереду матч проти команди запорізького "Металурга". Команди молодої, швидкої. Що можете сказати про неї?
- Я з Олександром Томахом (на час розмови "Металургом" керував ще Олександр Томах – ред.) довгий час працював. Я вдячний йому, бо він запросив мене в запорізький "Металург" з запорізького "Торпедо", де я допомагав Олександру Гуржеєву. Ми грали ще в Першій лізі чемпіонату Радянського Союзу. Це так давно було, ще в 1988-му році. Потім разом з ним ми перейшли в вінницьку "Ниву", в якій я потім працював головним тренером. Олександр Томах багато допоміг мені, багато підтримував мене. Це серйозна, високоорганізована, системна людина, талановитий і дисциплінований тренер. Його команди завжди підготовлені, в хороших кондиціях. Він любить швидких і розумних гравців. Проти Томаха грати важко. На кожну гру у нього своя тактика.
Для нас це буде дуже важкий поєдинок. "Металург" підсилився: взяв Кулача, Довгого, Цурікова. Плюс їхні класні гравці: Льопа, Лисицький. Це класна команда, швидша за "Говерлу". Нам буде важче, ніж їм. У них більше очок, тому психологічно буде простіше запоріжцям. Вони зіграніші. Ми не вміємо грати першим номером. А "Металург" вміє як першим, так і другим. У нас низький атакувальний потенціал.
Буде важко, тому нам потрібна підтримка вболівальників і футбольний фарт, чого не було в літньо-осінній частині чемпіонату. Дуже би хотілося в першому матчі весняної частини зіграти добре.
- Фінансова криза, котра зараз в країні, якось вплинула на підготовку, на перспективи команди?
- Так, звичайно, вплинула. Ми, плануючи з Нестором Івановичем підготовку, мали визначений максимум, який на даний час є можливий. В таких умовах, як, до прикладу, минулого року, цього року ми перебувати не можемо.
Контракти гравців будуть зменшені наполовину в цьому чемпіонаті. Але, на превеликий жаль, ще не закрита заборгованість по минулому сезону. У різних ЗМІ пройшла інформація, ніби то нам винні менше ніж за шість місяців. Я впевнений, що Олександр Шуфрич не так говорив. Він говорив, що немає шести місяців з того часу, коли команда востаннє отримувала гроші. Це велика різниця. Хтось отримав 30-го грудня, хтось на початку січня, але це ми отримали частки за минулий чемпіонат, котрий ще не закритий. Рахуйте, скільки місяців пройшло після закінчення минулого чемпіонату.
Певно, ваші колеги з різних видань не зовсім точно зрозуміли. Тому я б хотів акцентувати, щоб не було ніяких непорозумінь і конфліктів. Нам винні більше ніж за шість місяців. Ті гравці, що зараз перебувають у "Говерлі" і котрі грали за нас в сезоні 2013/14, всіх грошей за минулий чемпіонат – як і ми, тренерський штаб, – ще не отримали. Але Нестор Іванович обіцяє, що це все буде компенсуватися.
Перед тими гравцями, які прийшли до нас в цьому сезоні, немає такого великого боргу, це зрозуміло. Але скільки вони отримали грошей – я достовірно не знаю. У нас з керівництвом є домовленість, що коли буде закрито сезон 2013/14 року, тоді гравці перепідпишуть контракти на нових умовах. А поки заборгованість не погашена, вони нічого не підписуватимуть.
Це було побажання гравців і клуб на це пішов. Ситуація не дуже приємна як для нас, так і для керівництва. Нам би хотілося, щоб все швидше закривалося. Я маю постійний контакт з Нестором Івановичем. Говоритиму з ним і сьогодні (розмова відбулася у вівторок – прим.) і питатиму на рахунок виплат. Нам обіцяли між зборами якусь частину заборгованості закрити, але, очевидно, можливості для цього у керівництва не було. Тепер нам обіцяли, що до матчу з запорізьким "Металургом" буде закритий минулий чемпіонат. Надіємося...- Нам більше нічого не залишається, окрім як надіятися.
Заборгованість є за великий термін часу, ми це не приховуємо, але ми й не кричимо про це всюди, а цивілізовано, нормально поводимося, сподіваючись, що поступово все це буде погашатись.
- А Ви не думали у зв'язку з такою ситуацією змінити місце роботи?
- Я говорив Олександру Несторовичу і Нестору Івановичу (я це не приховую), що якщо в мене з'явиться пропозиція, котра мене у всьому влаштує, я піду. І гравці це знають також. Чи влаштовують мене сьогоднішні умови праці? Ні, не влаштовують. Мені важко кожного разу знаходити нові слова і говорити гравцям "завтра дадуть". Довгий час продовжується одне й те ж саме.
Якщо з'явиться пропозиція, тоді я піду, але піду чесно. Прийду до Нестора Івановича, розповім ситуацію, подякую за співпрацю, подякую гравцям і тільки тоді поїду. Тікати я не буду.
Але, я надіюся, що гроші почнуть виплачувати і мені не доведеться нікуди йти.
- Ви не підіймали перед керівництвом питання зміни стратегії клубу? Тобто, не пропонували орієнтуватися, до прикладу, на місцевих вихованців? Це менш затратно і доволі перспективно...-
- Так, це менш затратно, я згоден з вами. Але все одно потрібно вкладати гроші в інфраструктуру. Без інфраструктури ж нічого не можна зробити. Потрібно побудувати комплекс полів десь неподалік від стадіону, побудувати базу, щоб можна було працювати з місцевими хлопцями.
А шлях цей, звісно, перспективний. Можливо, на деякий час "Говерла" втратить тоді місце в Прем'єр – Лізі і, можливо, навіть в Першій лізі. Але місцеві хлопці, пройшовши горнило Другої, Першої ліг з часом доростуть до рівня Прем'єр – Ліги. Чи влаштовує це тих, хто платить гроші, тобто, Нестора Івановича? Остаточно знатиму про це тільки після закінчення поточного чемпіонату. Ми вже розмовляли з ним про перспективи. Нестор Іванович не хоче кидати команду, обіцяв фінансувати її до кінця цього чемпіонату як мінімум. А вже влітку ми разом сядемо і він скаже своє подальше бачення.
Але я б хотів звернутися до закарпатських бізнесменів. Не можна тільки однією "Говерлою" обмежувати спортивне життя такого благодатного краю. Невже в Мукачеві не можна мати команду хоча б Другої ліги? В Берегові, Чопі, в Середньому...- Першість Закарпаття проходить дуже добре, але цим хлопцям потрібно дати можливість піднятися на вищий рівень, щоб найталановитіші з них почали грати в Другій лізі. Це не такі вже й великі затрати.
Проблема зараз в тому, що молоді немає де грати на серйозному рівні. Ті, хто переросли U-21, але не доросли до першої команди, не мають де грати на професійному рівні. Тому вони розходяться: хто в Угорщину, хто в Словаччину, хто в Молдову. Ми втрачаємо молодь. Так, можливо, відразу вони не зможуть давати результат, але через рік-два вони виростуть і буде ще одна професійна команда.
- Ще до початку відкриття зимового трансферного вікна Ви сказали, що робитимете акцент на молодих, перспективних вихованців топ-клубів, які не проходять до основного складу своїх команд. Як ми розуміємо, на даний момент це і є клубна стратегія "Говерли"?
- Ситуація взаємовигідна. Молоді талановиті гравці топ-клубів в кращому випадку грають за другі команди, за дублі. Грати в першій команді для них важко, бо там багато сильних іноземців, інші завдання. Ми це всі розуміємо. Тому у них немає можливості грати в Прем'єр – Лізі за свої рідні команди. А "Говерла" таку можливість дає. Але в нас немає можливості фінансувати. Тому ми просимо орендодавців, щоб вони продовжували платити хлопцям зарплатню. Вони ж, - орендодавці – все одно платять гравцям гроші, не залежно від того, грає хлопець за дубль, чи в оренді за "Говерлу". То яка різниця? А так ці молоді хлопці отримують практику в Прем'єр – Лізі і ростуть. Це вигідно і тим клубам, і нам. Ми економимо на бюджеті, і маємо талановитих футболістів.
Звичайно, ми розуміємо, що всі ці футболісти тут тимчасово. Кожні пів року, по суті, нам доводиться створювати нову команду. Але якщо ми хочемо, щоб цього не було, тоді потрібно вкладати гроші, брати гравців на довготривалі контракти і працювати з ними. Але якщо в нас сьогодні немає можливості вкладати гроші, то цей шлях, про який ви сказали, напевно таки, єдиний можливий.
Можливо, для Першої ліги вистачило б гравців і з першості Закарпаття. Можливо, я не виключаю цього. Але для Прем'єр – Ліги цього не вистачить.
- Тобто, можна говорити, що оренда гравців – це обов'язковий захід виживання?
- Захід виживання, так. Ми ж хочемо втриматися в Прем'єр – Лізі. Якби нам було все рівно, яке місце ми займемо (вилетимо чи не вилетимо), тоді ми б набрали місцевих, пропускали по 5 – 8 голів, і грали б для майбутнього. Але так не можемо. Ми стараємось здобувати результат.
Гравцям важко психологічно. Якщо та дитина програє сім, вісім разів поспіль, вона психологічно розклеюється. Я не хочу цього. Я хочу, щоб наші молоді закарпатці бачили, як грають юні талановиті вихованці "Шахтаря", "Динамо" і сказали: "а чим ми гірші"?.. Щоб вони на тренуваннях доводили. Ми ж даємо шанс і нашим. Ось, до прикладу, з нами в Туреччину їздив Юрій Тома, також є Михайло Реплюк, який з нами в команді – вихованець закарпатського футболу. З нами Гегедош. Ми даємо їм шанс і далі даватимемо.
- Свого часу Ви відкрили для українського футболу такого гравця як Дмитро Чигринський. Як вважаєте, зараз у Вас є футболісти, які б могли дорости до такого рівня?
- Є. Я б не хотів робити рекламу, але все ж назву прізвища. Лоренцо Шіміч може мати досить велику кар'єру, також – Тарас Качараба, В'ячеслав Лухтанов. Це центральні захисники – по аналогії з Чигринським – і вони можуть пройти цей шлях. Є ще Ягодінскіс, але він трохи старший.
Тарас Качараба
- А хтось з орендованих "Говерлою" гравців по закінченню терміну дії угоди може повернутися відразу в основний склад своєї команди?
- Є Мякушко, Люлька, Каверін. Каверін, якщо захоче, якщо дуже захоче, зможе демонструвати свої якості. Але вже років п'ять він не хоче викладатися на полі. Чому він не хоче? Питання не до мене, а до нього. Я в нього вірю, але потрібно, щоб і він в себе вірив і серйозно працював. Якщо він змінить кардинальним чином деякі аспекти свого життя і присвятить себе футболу, то зможе зробити кар'єру як у Коноплянки. Каверін в юності був гравцем рівня саме Коноплянки, а то й вище.
Також відзначу Качарабу, Шіміча, Лухтанова, Гришина. Багато з молодих гравців мають шанси закріпитися у великих командах. Є ж приклади. Від нас уже пішли Буяльський, Макаренко, на підході до першої команди "Динамо" Мякушко. Ігор Михайлович телефонує мені, каже, вони зовсім іншими приходять з "Говерли". Вони ж постійно працюють з такими як Шацьких, Фещук, Герасим'юк, Полянський, - з досвідченими гравцями, які їм підказують, вчать їх. Так молодь проходить горнило дорослого футболу. А дитячий і дорослий футбол – то дві різні речі. Коли вони виходять тут на поле, вони відчувають відповідальність. Бо і вони, і їх партнери хочуть принести щось додому, для своїх дітей. Тому вимагають один від одного максимальної викладки і самовіддачі.
Є майбутнє у Юрія Томи. Це хороший хлопець – розумний, технічний. Але варто трохи почекати. З часом він гратиме в хороший футбол.
- На якій позиції Ви його бачите?
- Диспетчера.
- В такому віці гравці часто змінюють амплуа...-
- В нього є голова, і я бачу його саме диспетчером. Мені шкода на фланг давати таких гравців. А от Мякушко, до слова, може зіграти на будь-якій позиції – в центрі, на будь-якому з флангів. Я ж граю в три нападники завжди, тому нам потрібно багато атакувальних футболістів. Номінально у нас і Шацьких, і Герасим'юк нападники. Тобто, в "Говерлі" в основі виходять по п'ять гравців, які грають чи колись грали форвардів. Через це трохи виникають проблеми з обороною. Бо ці футболісти не дуже добре відбирають м'яч. Нам потрібно або добре працювати на атаку, щоб створювати моменти, або не втрачати м'яч, щоб потім його не відбирати. Є багато аспектів, на які потрібно звертати увагу.
Але, знову ж таки повертаємось до того, що важко працювати, коли немає нормального фінансування. Ми з Нестором Івановичем говоримо про це. Звісно, я знав куди йшов, тому зараз чекаю і надіюся, що щось зміниться.
- Ваші сподівання від роботи в Ужгороді виправдовуються?
- Я очікував більшого. Я очікував, що за півтора року почне будуватися база. Я очікував, що на наших матчах буде повний стадіон вболівальників. Але навіть якщо ми добре граємо (бувають же й такі матчі), то людей немає.
- З вболівальниками ж працювати потрібно...-
- Ну це ж не я маю з ними працювати. Я вам так скажу: хто заважає два рази на місяць замовити транспорт, зібрати людей, що люблять футбол, зі всієї області, і привезти на стадіон? А не можна безкоштовно запускати на стадіон військових, інвалідів, пенсіонерів, дітей, студентів? Хіба це не можна зробити? Якщо люди не ходять за гроші, трибуни пустують, то давайте запустимо безкоштовно. Так хоч цікаво буде. Але ж не я, головний тренер, маю це робити.
В цьому плані клубна політика повинна змінитися. Потрібно робити так, щоб люди приходили нас підтримати. Звичайних, простих людей приманювати безкоштовним входом, а бізнесмени і ті, хто хоче сидіти у віп-ложі, знайдуть можливість заплатити за вхід. А так ми не відчуваємо, що граємо вдома. Приїжджаємо до Львова, до інших міст – там вболівають, аплодують, зустрічають. Приємно. І думаєш: "а чому у нас не так"? У нас тільки на "Динамо", "Шахтар" повний стадіон.
А хотілося б, щоб і на "Металург" (Запоріжжя) збиралися повні трибуни. То хіба не цікавий футбол? З такими командами як запорізький "Металург" нам ще важче грати. "Шахтар" і так класна команда, ніхто нам слова не скаже після гри з донеччани незалежно від результату. А от з прямими конкурентами – інша справа. Тут і відповідальність, і інтрига, і боротьба, і видовище.
- То, можливо, Ужгороду просто не потрібна команда?
- Ви правильне питання підняли. Давайте уявимо, що Нестор Іванович завтра скаже, що в нього немає можливості фінансувати команду. І команди не буде. На словах всі люблять футбол, але на справі я цього не бачу. Якщо Нестор Іванович кине "Говерлу", я впевнений, що команди Прем'єр – Ліги тут не буде.
У нас в Закарпатті є серйозні бізнесмени, які можуть легко утримувати команду. Але вони не люблять футбол. Ярославський любить – то він і вкладав кошти в "Металіст". Ахметов любить – вкладає в "Шахтар". Суркіс любить, Коломийський любить, Мкртчян базу "Металургу" побудував. Футбол потрібно любити.
Я вдячний Нестору Івановичу, що він і так вкладає гроші, що ще не кинув. Але терпець може увірватися і у нього. І тоді команди не буде. А я прихильник того, щоб зберегти колектив елітного рівня, і створити ще кілька команд Першої, Другої ліг. Хочу, щоб після того, як я поїду звідси, говорили: "Грозний хотів, щоб на Закарпатті розвивався футбол".
- Ви восени багато говорили про те, що Вашу команду засуджують. Можливо, у Вас є якесь бачення реформування суддівського корпусу?
- Є. Але я восени говорив, що, на мій погляд, багато суддівських рішень направлені проти "Говерли". Точніше, на користь суперника...-
- А це, Ви вважаєте, упередженість чи низька якість арбітрів?
- Б'ють завжди тих, хто слабкий. А ми слабкі. Помилившись проти нас, ти нічого не втрачаєш. Тобі ніхто й слова не скаже. А от коли помилишся проти топ-клубів – це вже досить відповідально.
"Говерлі" з "поза гри" забили гол - подумаєш, помилився, він же людина, нічого страшного. Не зарахували гол в матчі проти "Дніпра", коли Фещук забив при рахунку 0:0 – нічого страшного, ніхто покарання не поніс.
Я вважаю, що протягом трьох років в Україні всі матчі Прем'єр – Ліги повинні обслуговувати іноземні арбітри. А українські судді нехай судять Першу лігу і їздять закордон. Потрібно відправляти їх в Угорщину, Словаччину – там вони вивчать англійську мову, наберуться досвіду, і ніякої упередженості, корупції в нас тоді не буде. Якщо ми іноземців запросили в Кабмін, якщо в нас іноземець суддями керує, то чому не можна запросити іноземців на рядові матчі? Приїхав з Польщі, Угорщини, Словаччини, з інших країн, відсудив – і поїхав. А наші хай їздять туди.
Іноземні тренери в нас тренують, іноземні гравці грають, куратор корпусу суддівського іноземець, в Кабміні іноземці. Чи добре це? Вважаю, добре. Бо ми, українці, власними силами не викоренимо корупцію. Як кажуть, кум, сват, брат і один проти одного не піде. А іноземцю все одно кум, брат чи сват. Дайте можливість три роки їм тут попрацювати і багато що зміниться. Звичайно, іноземці теж помилятимуться, але я знатиму, що вони помиляються, а не упереджено судять. Для мене це найголовніше.
Я про це вже довгий час кричу. І про суддівство, і про зміни в календарі, і про чистий час. Що заважає ввести в футболі чистий час? Тоді не буде різниці скільки замін, не буде затяжок. У всіх ігрових видах спорту, крім волейболу, практикується чистий час. Що заважає таке правило ввести і у футболі? А так виходить, що тридцять хвилин ви – журналісти і вболівальники не бачите футболу. Тридцять хвилин з дев'яноста - це зупинки, введення м'яча в гру. А я хочу грати 90 хвилин. Тоді буде інтенсивність футболу, динаміка, я зможу провести шість, сім замін, задіяти більше гравців
Фол останньої надії...- Порушення до штрафного майданчику – це червона карточка з правом заміни гравця, у штрафному майданчику – жовта карточка і пенальті. Що складного? Дві жовті карточки – червона з правом заміни футболіста...- Слухайте, стільки є починань. Я про це десяток років говорю, але ніхто не чує.
- А Ви не боїтеся, що якщо по таким правилам будуть грати "Шахтар", "Динамо", "Дніпро" і інші гранди, то вони, за рахунок довшої лави запасних, команди рівня "Говерли" розриватимуть?
- Не боюсь. Вони й так і так нас розірвуть. А чого мені боятися? Так я хоч дам можливість хлопцям пограти. У мене тренуються 23 гравці, а грати можуть максимум 14. А іншим що робити? А так хоч матимуть шанс спробувати свої сили проти "Динамо", "Шахтаря". Я нічого не втрачаю. Від цього тільки виграє футбол. І вам буде цікавіше. Замість 14-х футболістів ви писатимете про 23-х. І інтерв'ю братимете в 23-х. Це буде цікаво. Буде більше роботи, більше можливостей.
- Але ж це тоді буде, по суті, інший вид спорт. Футбол має кількасот літні традиції і так все кардинально змінювати...-
- А чому інший вид спорту буде? Що втратить футбол від чистого часу? Вам цікаво дивитися на затяжки часу? Кожного року у всіх чемпіонатах судді виносять десятки покарань за затримки часу. Вам це цікаво? Навпаки, тоді ми будемо бачити більше футболу. Я впевнений, якби один раз зіграти з чистим часом, люди б сказали: "оце так, я дев'яносто хвилин, а не шістдесят, дивився футбол". Рано чи пізно до цього прийдуть...- Від арбітра не повинен залежати час. Він скільки захотів, стільки й додав. Зупинок було на сім – вісім хвилин, а він додає дві. Я йому кричу, а він каже, що зараз вилучить мене. То це нормально? Він забирає час у мене і в моєї команди, то ще й вилучає мене. За що? За те, що він особисто вирішив, що мають бути додані тільки дві хвилини? Це абсурд.
Люди читатимуть і знову скажуть: "Грозний там щось кричить, революція"...- Це не революція. Просто футбол відстає від інших видів спорту, від життя, від технічного розвитку.